Suomen Matkailuyhdistys kehotti suomalaisia vuonna 1924 näkötornien rakentamiseen luonnonkauniille seuduille. Lounais-Hämeen vaikuttajat ryhtyivät tuumasta toimeen. Tammelan Kaukolanharjun näkötornin avajaisia juhlittiin heinäkuussa 1926. Juhlapuheissa näkötornin toivottiin kehittävän niin kauneusaisteja kuin jalostavan sisäistä ihmistämmekin sekä opettavan kunnioittamaan Jumalaa, rakastamaan lähimmäistä ja kotiseutua sekä koko isänmaata. Näkötornista avautuva maisema innoitti ainakin taiteilija Albert Edefeltiä, joka maalasi yhden tunnetuimmista suomalaisista maisemamaalauksista “Kaukolanharju auringonlaskun aikaan”.
Katso lisää
Зоологічну станцію в Твермінне заснував професор зоології Йохан Аксель Пальмен у 1902 році. Його метою було створити морську польову станцію в районі з різноманітним середовищем і, отже, хорошими можливостями для досліджень. Після його смерті посаду було передано Гельсінкському університету як заповідальне пожертвування в 1919 році.
Katso lisää
У фінській Лапландії, в районах Інарі та Соданкюля, були розташовані єдині в Європі поверхневі родовища золота, де видобуток золота був економічно вигідним. Кілька золотошукачів працювали в районі Лемменйокі. Деякі з них були професіоналами, які користувалися машинами, але для багатьох видобуток золота був способом життя. Золотошукач Якко Кангасніемі досліджує золоту лихоманку Лемменйокі в інтерв’ю журналісту Сеппо Дж. Партанену.
Katso lisää
Kaikista joenylityskeinoista harvinaisin lienee tilja eli talvisilta. Tarina on Sara Wacklinin kirjasta “Hundrade minnen från Österbotten” vuodelta 1844.
Katso lisää
Sisun määritelmä? Peräänantamattomuutta vaikeuksien edessä, tyyneyttä kärsimyksistä huolimatta. Tarina merkillisestä mäenlaskusta on Sara Wacklinin kirjasta “Hundrade minnen från Österbotten” vuodelta 1844.
Katso lisää
Парки Ханко – чудові місця для прогулянок цілий рік. Перші справжні парки можна побачити на плані місцевості з 1900 року, коли існували або планувалися Raatihuoneenpuisto, Vartiovuorenpuisto, Kylpyläpuisto, Rautatiepuisto та нинішній Haagapuisto.
Katso lisää
Elämä hiuskarvan varassa. Miten ihminen toimii, kun turvaverkko pettää? Mistä hän hakee suojaa? Entä selityksiä yllättäville asioille? Tarina suuresta ukonilmasta vuonna 1793. Tarina on Sara Wacklinin kirjasta “Hundrade minnen från Österbotten” vuodelta 1844.
Katso lisää
Море спогадів - це культурний проект Фонду Джона Нурмінена про спогади фінів, пов'язані з морем. Мета проекту «Море спогадів» — відкрити погляди на уявлення людей про море та спонукати фінів думати про їхні стосунки з Балтійським морем.
Katso lisää